Стягнення заборгованості

Стягнення боргу за розпискою через суд

Гроші позичені, розписка на руках, строк минув — а боргу немає. Далі є два шляхи: чекати ще або йти до суду.

Нижче — що саме можна стягнути крім самої суми, чи є перспектива у вашому випадку, як усе відбувається та у що обходиться.

Не лише тіло боргуДодатково — 3% річних та інфляційні втрати за час прострочення, а за процентною позикою — ще й проценти за користування. На час воєнного стану для позик діє виняток — про нього нижче.

Іноді без засіданьЧастину таких справ закриває судовий наказ — це швидше й дешевше за позов.

Повністю дистанційноФото документів, підготовка заяви, подання в електронній формі. Приїжджати нікуди не треба.

Порахувати суму боргу →3% річних, інфляційні втрати та пеня за періодами. Безкоштовно, без реєстрації. Підготувати заяву до суду →Заповніть анкету онлайн — я підготую проєкт заяви за вашими відповідями.

Що можна стягнути, крім самого боргу

Більшість вимагає в суді лише те, що позичила. Це помилка на користь боржника: чим довше він не віддає, тим вигіднішим стає прострочення. Закон дає додаткові вимоги — але для позик на час воєнного стану діє важливий виняток, про нього нижче.

3% річнихСтаття 625 Цивільного кодексу України. Це не штраф, а встановлена законом компенсація за прострочення, тому окремо в розписці її прописувати не треба. Нараховуються за час прострочення — крім періоду воєнного стану: з 24 лютого 2022 року і до 30 днів після його припинення позичальник за позикою від них звільнений (п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України). За прострочення до 24.02.2022 нараховуються як звичайно.

Інфляційні втратиТа сама стаття 625. Компенсують знецінення гривні за час прострочення, рахуються за офіційними індексами споживчих цін Держстату. На них поширюється той самий виняток воєнного часу: за період з 24.02.2022 і до 30 днів після припинення воєнного стану позичальник за позикою від них звільнений; за прострочення до 24.02.2022 — нараховуються.

ПеняДля позик зараз діє спеціальне правило воєнного часу: п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільняє позичальника в період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування від сплати неустойки — штрафу або пені — за прострочення повернення позики. Водночас з 28.08.2025 абз. 2 ч. 3 ст. 549 ЦК України встановлює загальне правило про пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочене грошове зобовʼязання; за період до цієї дати для пені потрібна договірна або інша законна підстава. Яке правило застосовується до конкретного періоду, визначається з урахуванням спеціальних норм і дії закону в часі.

Проценти за користування позикоюСтаття 1048 ЦК України. Це не відповідальність за прострочення, а плата за правомірне користування позиченими коштами. Якщо договором не встановлено розмір процентів, у передбачених законом випадках він визначається на рівні облікової ставки НБУ; позика між фізичними особами на суму не більше 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, не повʼязана з підприємництвом, вважається безпроцентною. Такі проценти нараховуються лише в межах строку правомірного користування позикою; після настання строку її повернення проценти за ст. 1048 як плата за користування надалі не нараховуються — далі діють правила про прострочення. Для позики в іноземній валюті без погодженої ставки облікова ставка НБУ автоматично не застосовується. Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цього виду процентів сам по собі не скасовує.

Що виняток воєнного часу не скасовує. Сам борг — ні: його повернення можна вимагати й стягувати в суді весь час. Так само п. 18 не скасовує проценти за ст. 1048 ЦК України, які належать за період правомірного користування позикою. П. 18 звільняє від відповідальності за прострочення у період дії воєнного або надзвичайного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування: 3 % річних та інфляційні втрати за ст. 625 за цей період не підлягають стягненню, а неустойка та інші передбачені договором платежі за прострочення, нараховані включно з 24.02.2022, підлягають списанню.

Як це виглядає на цифрах

Умовний приклад: позичено 50 000 гривень, повернути мали 24 лютого 2020 року, не повернули досі. Для простоти вважаємо, що сторони домовилися про безпроцентну позику. Період прострочення розпадається на два: два роки до 24.02.2022 — за них рахуються 3 % річних та інфляційні втрати (інфляція за ті два роки — умовно 20 %); час від 24.02.2022 — воєнний стан, за нього позичальник від них звільнений.

Тіло боргу: 50 000 грн
3 % річних за два роки до 24.02.2022: ≈ 3 000 грн
Інфляційні втрати за той самий період: ≈ 10 000 грн
За період воєнного стану: 0 грн
Разом до стягнення: ≈ 63 000 грн

Якби строк повернення такої безпроцентної позики настав уже після 24.02.2022, до стягнення йшло б лише тіло боргу — 50 000 грн, поки триває воєнний стан. Цифри умовні — усе залежить від дат і реальних індексів. 3 % річних, інфляційні втрати та пеню за відповідний період можна порахувати калькулятором; проценти за користування позикою за ст. 1048, якщо вони належать, визначаються окремо. Методика розрахунку показує, за якими формулами працює калькулятор.

Чи є перспектива: коротка самоперевірка

Перш ніж витрачати час і судовий збір, варто чесно відповісти собі на пʼять питань. Це ж перше, про що я запитаю вас у листуванні.

Розписка існує і з неї видно суть?Хто, кому, скільки і коли передав гроші. Розписка, написана від руки, без нотаріуса — цілком робочий документ.
Чи вказано строк повернення?Якщо строку немає, борг ще не прострочений: спершу треба письмово зажадати повернення, і лише потім рахувати прострочення.
Скільки часу минуло?Загальна позовна давність — три роки. Її сплив не перешкоджає зверненню до суду: суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення рішення. До 4 вересня 2025 року цей строк продовжувався на час воєнного стану; тепер це правило скасовано, але для строків, що припали на той період, продовження ще має значення.
Чи визнавав боржник борг після цього?Якщо строк ще не сплив, часткова оплата чи письмове визнання боргу починають його відлік заново.
Чи є з чого стягувати?Найнеприємніше питання. Рішення суду — це ще не гроші; гроші зʼявляються там, де в боржника є дохід, рахунок, авто чи нерухомість.

Як усе відбувається

Пʼять кроків від першого повідомлення до грошей. Усе листування, документи й подання — в електронній формі: від вас потрібні фото розписки та кілька дат.

Документи і розрахунокВи надсилаєте фото розписки та обставини: коли позичали, коли мали повернути, чи були часткові оплати. Я перевіряю документи й визначаю повну суму вимог: тіло боргу; проценти за користування позикою за ст. 1048 ЦК України — якщо вони належать; а за періоди, не охоплені спеціальним винятком воєнного часу, — 3 % річних, інфляційні втрати та, за наявності правової підстави, пеню. Уже на цьому етапі видно, чи є сенс іти в суд.
Вимога до боржникаПисьмова вимога повернути борг. Іноді цього достатньо; якщо ні — вона стає доказом, а коли в розписці немає строку, ще й запускає відлік прострочення.
Звернення до судуБорг за розпискою між звичайними людьми стягується позовом. Судовий наказ можливий, лише коли борг — за письмовим договором із підприємцем чи юридичною особою і не перевищує ста прожиткових мінімумів. Документи подаються в електронній формі. Вибір робимо свідомо: наказ боржник може скасувати простим запереченням, і тоді час буде втрачено.
Розгляд справиНаказне провадження — питання днів, бо засідань немає. Позовне довше: строк залежить від суду, поведінки боржника та завантаження. Дат я наперед не називаю, бо вони від мене не залежать.
Виконання рішенняВиконавчий документ передається державному або приватному виконавцю: арешт рахунків, звернення стягнення на майно, обмеження виїзду за кордон. Предʼявити його можна протягом трьох років.

Судовий збір

Платіж, який сплачується державі за звернення до суду. Його розмір встановлений законом і не залежить від того, хто готує документи.

Судовий збір за позов	1% ціни позову, у межах мінімуму й максимуму, встановлених Законом України «Про судовий збір». Ці межі рахуються від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня поточного року.
Судовий збір за судовий наказ	Істотно менший, ніж за позов. Це одна з причин розглядати наказне провадження першим, коли воно доступне.
Хто платить врешті	Судові витрати покладаються на сторону, яка програла: за успішного результату збір стягується з боржника. Але спершу його сплачує позивач.

Питання, які ставлять найчастіше

Розписка написана від руки, без нотаріуса. Вона чогось варта?

Так. Закон вимагає для позики письмової форми, а не нотаріальної. Розписка, написана боржником власноруч, — звичайний робочий доказ. Нотаріальне посвідчення полегшує життя, але без нього справа не програна.

У розписці не вказано, коли повертати. Що робити?

Тоді борг підлягає поверненню протягом тридцяти днів від дня, коли ви письмово зажадали його повернути. Тому перший крок — не позов, а вимога: без неї немає прострочення, а без прострочення немає ні 3% річних, ні інфляційних.

Минуло більше трьох років. Уже пізно?

Не обовʼязково. По-перше, суд застосовує позовну давність тільки тоді, коли про це заявить боржник. По-друге, перебіг позовної давності може початися заново, якщо до її спливу боржник вчинив дію, яка свідчить про визнання боргу — наприклад, частково його сплатив або письмово прямо визнав заборгованість. По-третє, до 4 вересня 2025 року строк продовжувався на час воєнного стану — для строків, що припали на той період, це й досі має значення. Кожен випадок рахується окремо.

Боржник каже, що вже все віддав. Як це спростувати?

Ключове питання — у кого залишився документ. Боржник, який повернув гроші, має право вимагати повернення боргового документа; якщо оригінал розписки й далі у вас, це серйозний аргумент. Важать також будь-які письмові сліди: перекази, листування, згадки про часткові оплати.

Боржник виїхав за кордон. Судитися немає сенсу?

Сенс є. Справа розглядається за останнім відомим місцем проживання боржника, а рішення відкриває шлях до виконання: рахунки, майно в Україні, обмеження виїзду при поверненні. Це довший шлях, але не глухий кут.

Чи треба кудись їхати або приходити?

Ні. Документи надсилаються фото або сканом, заява подається в електронній формі, спілкування — поштою, у месенджері чи телефоном. Це працює однаково, де б ви не були — в Україні чи за кордоном.

Скільки триває така справа?

Наказне провадження — це дні, бо засідань немає. Позовне триває від кількох місяців і залежить від суду та від того, чи заперечує боржник. Той, хто називає вам точну дату наперед, вводить в оману.

Чи можна обійтися без адвоката?

Формально так, ви маєте право вести справу самі. Практично найчастіше програють не в засіданні, а на підготовці: неправильно порахована сума, не заявлені 3% річних та інфляційні, пропущена вимога про повернення. Саме тому калькулятор і анкета на цьому сайті — безкоштовні: принаймні розрахунок ви можете зробити самі.

З чого почати

Найшвидший шлях — анкета онлайн: ви описуєте ситуацію, додаєте фото розписки, а я вивчаю матеріали і звʼязуюся з вами особисто.

1. Порахуйте суму в калькуляторі — хвилина, і видно, про які гроші йдеться.

2. Заповніть анкету — і я скажу, який шлях коротший саме у вашому випадку.

Звʼязок: +380 93 757 17 50 · igoromelchuk@gmail.com

Автор — адвокат Ігор Омельчук. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 535 від 2 вересня 2010 року, видане Житомирською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури. Відомості можна звірити в Єдиному реєстрі адвокатів України. Сторінку оновлено 15 серпня 2026 року.

Матеріал має загальний інформаційний характер і не є правничою допомогою у конкретній справі: висновок залежить від документів та обставин. Суми у прикладі умовні. Розміри судового збору перевіряються на дату звернення до суду.