Ця сторінка пояснює, як працює калькулятор заборгованості: які види нарахувань він може рахувати, які формули застосовує, звідки бере довідкові дані та які правові орієнтири покладені в основу розрахунку.
Калькулятор виконує математичний розрахунок за даними, які вводить користувач. Остаточну правову оцінку конкретного договору, строку виконання, позовної давності, часткових оплат, мораторіїв та інших обставин потрібно робити окремо.
Для грошових зобов’язань базовим орієнтиром є частина друга статті 625 Цивільного кодексу України. За загальним правилом вона передбачає право кредитора вимагати сплату суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Для окремих правовідносин законом установлені винятки; зокрема для кредитів і позик у період воєнного стану діє п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України — див. §9.
Інфляційні втрати та 3% річних у цьому блоці калькулятора не є договірною пенею. Це окремі наслідки прострочення грошового зобов’язання, які мають власну правову природу і власну формулу обрахунку.
Користувач самостійно зазначає початкову та кінцеву дату періоду. Калькулятор дає змогу включити або не включати обрану початкову і кінцеву дату до розрахунку. Це зроблено тому, що в різних ситуаціях день початку прострочення може залежати від змісту договору, вимоги, рішення суду або іншої юридичної підстави.
Якщо користувач обирає майбутню кінцеву дату, калькулятор використовує наявні довідкові дані: для ІСЦ — лише до останнього доступного місяця, для облікової ставки НБУ — останню відому ставку, якщо користувач не ввів інше тимчасове значення вручну.
3% річних рахуються пропорційно кількості календарних днів прострочення. Якщо період перетинає кілька календарних років, калькулятор розбиває його на відповідні річні відрізки та враховує 365 або 366 днів у конкретному році.
Якщо користувач обирає технічне обмеження періоду, наприклад 6 місяців, 1 рік або 3 роки, калькулятор застосовує розрахунок лише до відповідної частини періоду. Саме по собі технічне обмеження не є юридичним висновком про позовну давність або про межі стягнення.
Для кредитів і позик у період воєнного стану діє спеціальне правило — див. §9.
Інфляційні втрати рахуються на підставі індексів споживчих цін. Калькулятор використовує локальну базу ІСЦ, яка зберігається на сервері та періодично синхронізується з офіційними джерелами. На сторінці калькулятора показано період актуальності цієї бази.
Для неповних місяців застосовано підхід, за яким неповний календарний місяць включається до інфляційного розрахунку, якщо прострочення в цьому місяці тривало більше 15 календарних днів; 15 днів або менше не включаються.
Місяці з індексом менше 100,0% також враховуються у загальному добутку індексів. Тобто калькулятор не ігнорує дефляційні місяці, якщо вони потрапляють у період розрахунку.
Для кредитів і позик у період воєнного стану діє спеціальне правило — див. §9.
Калькулятор може рахувати пеню за подвійною обліковою ставкою НБУ за періодами дії відповідних ставок. Якщо в межах періоду ставка НБУ змінювалася, розрахунок автоматично розбивається на кілька частин.
З 28 серпня 2025 року абзац другий частини третьої статті 549 ЦК України (у редакції Закону України № 4196-IX) прямо передбачає: боржник, який прострочив виконання грошового зобовʼязання, на вимогу кредитора зобовʼязаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Ця норма не має зворотної дії (ст. 5 ЦК України): за нею пеня нараховується за прострочення з 28.08.2025. За період до цієї дати пеня за подвійною обліковою ставкою НБУ нараховується лише за наявності договірної або іншої законної підстави, чинної на той час. Калькулятор рахує за весь зазначений період і не обрізає його автоматично; якщо початок періоду раніше 28.08.2025, він показує застереження. Для окремих видів правовідносин можуть діяти спеціальні правила або обмеження (зокрема Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовʼязань» — для платників, які є субʼєктами підприємницької діяльності), тому правову підставу нарахування у конкретній справі потрібно перевіряти окремо. Для кредитів і позик у період воєнного стану діє спеціальне правило — див. §9.
Якщо користувач обирає договірну пеню, він самостійно вводить відсоток за кожен день прострочення. Калькулятор виконує тільки математичне множення введеного відсотка на суму боргу та кількість днів.
Перед використанням цього результату потрібно перевірити текст договору, можливі законодавчі обмеження, позовну давність та питання співмірності санкції.
Якщо користувач зазначає часткові оплати, калькулятор використовує дату платежу, суму платежу та вибір у полі «Платіж зараховано як...». Ці дані визначають, як платіж впливає на подальший розрахунок.
Якщо платіж зараховано на основний борг, з дати такого платежу подальші нарахування виконуються на зменшений залишок основного боргу. Якщо платіж зараховано на окремий вид нарахування, він зменшує відповідну суму в підсумку, але не змінює базу основного боргу.
Якщо користувач залишає значення «не визначено», платіж показується як інформаційна подія і не використовується для автоматичного зменшення боргу або нарахувань. Це зроблено навмисно, щоб калькулятор не робив за користувача юридичний висновок про порядок зарахування платежу.
Калькулятор виконує математичний розрахунок за період, який зазначив користувач, але сам по собі не робить остаточного висновку про те, за який саме період вимоги можуть бути задоволені судом. Питання позовної давності залежить від виду вимоги, змісту договору, дати виникнення права на позов, можливого переривання або зупинення строку та від того, чи заявить сторона спору про застосування позовної давності.
За загальним правилом Цивільного кодексу України загальна позовна давність становить три роки. Для вимог про стягнення неустойки, зокрема штрафу або пені, застосовується спеціальна позовна давність в один рік. Тому результат розрахунку пені за тривалий період потрібно окремо перевіряти з погляду можливого обмеження періоду стягнення.
До 4 вересня 2025 року пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачав, що на час дії воєнного, надзвичайного стану строки, визначені, зокрема, статтями 257–259 ЦК України, продовжуються на строк його дії. Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX цей пункт виключено; Закон набрав чинності 04.09.2025. Після цієї дати сам факт дії воєнного стану не є підставою для продовження позовної давності. Для строків, перебіг яких припадав на період дії пункту 19, продовження слід враховувати окремо, з огляду на правила дії актів цивільного законодавства в часі (ст. 5 ЦК України). Тому питання позовної давності потребує окремої перевірки у кожному конкретному розрахунку.
Технічні режими калькулятора, наприклад обмеження розрахунку одним роком, трьома роками або іншим періодом, є лише допоміжними режимами. Вони не замінюють правовий висновок про застосування позовної давності в конкретній справі.
Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (внесений Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX) встановлює спеціальне правило для грошових зобовʼязань за договором, за яким позичальнику надано кредит або позику банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем). У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник, який прострочив таке зобовʼязання, звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обовʼязку сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка та інші передбачені договором платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення, підлягають списанню.
Це правило стосується одночасно трьох блоків калькулятора: 3 % річних (§3), інфляційних втрат (§4) і пені (§5, §6). Верховний Суд застосовує його і до звичайних договорів позики між фізичними особами, підтверджених розпискою (постанови КЦС ВС від 09.03.2023 у справі № 757/136/22-ц, від 11.07.2025 у справі № 346/277/23, від 07.11.2025 у справі № 931/96/24).
Межі правила. Воно є спеціальним для кредиту й позики і не є загальним звільненням від відповідальності за будь-який грошовий борг у воєнний час. Воно не скасовує основний борг. Так само п. 18 не скасовує проценти за ст. 1048 ЦК України, які належать за період правомірного користування позикою; такі проценти не є відповідальністю за прострочення і калькулятором не розраховуються. Прострочення за період до 24 лютого 2022 року цим правилом не охоплюється і рахується за загальними правилами.
Калькулятор виконує математичний розрахунок за весь зазначений період і не визначає автоматично, чи поширюється п. 18 на конкретне зобовʼязання; на сторінці розрахунку розміщено відповідне застереження. Станом на дату оновлення цієї методики воєнний стан триває (продовжено Законом України від 14.07.2026 № 4928-IX).
Ставки НБУ та індекси споживчих цін зберігаються у локальних базах калькулятора. Це зроблено для стабільності роботи інструмента і для того, щоб розрахунок не залежав від тимчасової недоступності зовнішніх сайтів.
Локальні бази дають змогу виконувати розрахунок стабільно, навіть якщо зовнішнє джерело тимчасово недоступне.
У методиці враховано підходи судової практики щодо застосування статті 625 ЦК України, зокрема щодо природи 3% річних та інфляційних втрат, порядку застосування індексів інфляції та підходу до неповних місяців. Окремо враховано законодавчі зміни 2025 року щодо поновлення перебігу позовної давності.
Калькулятор не замінює правовий аналіз конкретної справи. Він не перевіряє автоматично чинність договору, дату виникнення обов’язку оплати, факт направлення вимоги, заявлення стороною позовної давності, переривання або зупинення її перебігу, мораторії, спеціальні правила для окремих категорій боргів та інші юридичні обставини.
Результат розрахунку потрібно використовувати разом із документами, які підтверджують суму боргу, період прострочення та правову підставу заявлених вимог.
